Що таке булінг і що робити коли ваша дитина стала жертвою?

Насмішки та кепкування, образи та погрози, штурхани і підніжки, відібрання речей, грошей чи документів, і навіть бійки – далеко не повний перелік діянь, які притаманні як конфлікту так і булінгу.

Разом з тим, не кожен конфлікт є булінгом, і як свідчить правозастосовна практика, від вміння розпізнати булінг, відрізнити його від конфлікту за характерними ознаками залежить можливість захистити потерпілу особу та притягнути кривдника до відповідальності, встановленої законом.

Систематичність (повторюваність) діяння – одна з типових ознак булінгу, яка в переважній більшості випадків слугує ключовою відмінністю від конфлікту між учасниками освітнього процесу, прояву невихованості, недисциплінованості чи застосування неправомірних методів виховання.

Буллінг - навмисне цькування конкретної людини (дитини), що виражається в негативному впливі з боку однієї людини або групи.

Буллінг проявляється в:

• явно вираженому бажанні заподіяти конкретній дитині шкоду (моральну і фізичну);
• виконанні таких дій;
• висловленні своїх намірів;
• образах;
• незаслуженому, несправедливому застосуванні фізичної сили;
• насолоді кривдника, коли жертва переживає почуття пригніченості.

Ні в якому разі не можна називати буллінгом агресивну поведінку дитини, якщо вона обумовлена психічним або емоційним розладом. Головна мета буллінгу – приниження, домінування. При цьому людина повністю контролює свої дії і усвідомлює масштаб наслідків.

Навмисна, систематична цькування характеризується:

• спрямованістю (жертвою стає одна людина);
• повторністю (принизливі дії тривають протягом певного проміжку часу);
• перевагою кривдника (фізичним, моральним, кількісним) над жертвою.

На жаль, результати цькування часом бувають плачевними. якщо дитина не поділиться своїми проблемами з батьками, вчителями або психологами, може статися нервовий зрив, дитина може отримати психологічну травму або ще гірше – покінчити життя самогубством.

Стаття 173-4. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу

У 2019 року в Кодексі про адміністративні правопорушення з’явилася нова стаття 173-4 “Булінг (цькування). Це обумовлено збільшенням числа подібних випадків в нашій країні.

Згідно вищевказаної нормі, під булінг законодавець розуміє дії учасників освітнього процесу, які полягають у фізичному, сексуальному, економічному, психологічному насильстві, в т.ч. із застосуванням електронних комунікацій. Суб’єктом цього правопорушення виступає малолітня або неповнолітня особа або інший учасник освітнього процесу. В результаті вчинення правопорушення жертві заподіюється психічний або фізичну шкоду.

За таке правопорушення передбачено такі міри покарання:

• штраф від 50 до 200 неоподатковуваних податком мінімуму доходу громадян;
• громадські роботи до 240 годин;
• виправні роботи до 1 місяця.

Якщо буллінгом займається неповнолітня особа, віком від 14 до 16 років, до відповідальності притягують батьків чи інших осіб, які їх заміщають.

Обов’язково про факти буллінгу керівник освітнього закладу повинен повідомити правоохоронні органи. Неповідомлення також є правопорушенням і тягне за собою правові наслідки.

Види буллінгу

В даний час буллінг може проявлятися в різних формах:

• поширення неправдивих, що ганьблять людину чуток, в т.ч. числі з використанням електронних комунікацій;
• погрози різного характеру;
• навмисний фізичний напад;
• виключення дитини з колективу, групи;
• ізоляція від колективу.

Буллінг також визнаються інші прояви умисної цькування, які завдають шкоди здоров’ю дитини. Тому скласти вичерпний список всіх форм буллінгу неможливо.

Якщо говорити узагальнено, то буллінг умовно можна розділити на 2 великі групи:

• моральний (психологічний);
• фізичний.

Адміністративна відповідальність за буллінг

На сьогоднішній день в нашій країні передбачена тільки адміністративна відповідальність за цькування. Зрозуміло, якщо дитині буде завдано значної фізичної шкоди (тілесні ушкодження), це вже підпадає під кваліфікацію Кримінального кодексу.

Стаття 173-4 КУпАП передбачає наступні заходи покарання за цькування:

• громадські роботи;
• штраф;
• виправні роботи (з відрахуванням 20% від заробітної плати в дохід держави).

Що робити, якщо ваша дитина стала жертвою булінгу?

Далеко не кожна дитина розповідає про свої проблеми батькам. Але вам варто вжити заходів, якщо ви помітили наступні ознаки:

• часті садна, забиті місця, синці на тілі дитини, при цьому він не може пояснити їх етіологію;
• дитина відмовляється відвідувати навчальний заклад;
• говорить або запитує про суїцид;
• стала замкнутою, пониклою;
• змінилася поведінка дитини – надмірне занепокоєння, агресія, плаксивість, опір і т.п .;
• не характерну поведінку (наприклад, втеча з дому);
• пропажа особистих речей.

Ось інструкція для батьків, що робити, коли дитина стала жертвою буллінгу:

1. Постарайтеся викликати дитини на відверту розмову. Поставтеся з розумінням, співпереживанням до ситуації.
2. Уважно вислухайте, не ставте питання. Дайте дитині зрозуміти, що ви його можете захистити і зрозуміти.
3. Розкажіть дитині, як потрібно себе вести правильно.
4. Постарайтеся максимально більше деталей дізнатися про інцидент. Розкажіть про те, що трапилося вчителю.
5. Ні в якому разі не звинувачуйте свою дитину і не намагайтеся самостійно приборкати кривдників.
6. Зверніться, при необхідності, за допомогою до психолога.
7. За фактом буллінгу зверніться в поліцію.