Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Сьогодні нерідко підлітки прагнуль незалежності, маючи бажання отримати власні кошти, а іноді, щоб допомогти власній сім’ї, влаштовуються на роботу. Роботодавці у свою чергу з особливою обережністю ставляться до прийняття на роботу неповнолітніх, це пов’язано насамперед із тим, що для цієї категорії осіб законодавство передбачає додаткові пільги та гарантії у сфері трудових відносин.
Тож на що необхідно звернути увагу роботодавцю, який наймає неповнолітніх працівників та підліткам, які влаштовуються на роботу.
Слід відзначити, що у трудових правовідносинах підлітків прирівнюють у правах до повнолітніх, і вони, так само як і повнолітні, зобов’язані чесно й сумлінно працювати, вчасно й точно виконувати розпорядження роботодавця, додержуватися трудової дисципліни. Разом з цим законодавство України визначає ряд особливостей працевлаштування неповнолітніх, зокрема щодо охорони праці, робочого часу, відпусток тощо.
Отже, Кодекс законів про працю України визначає, прийняття на роботу осіб молодше 16 років не допускається (стаття 188 КЗпП). Однак, як виняток, за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, прийматись на роботу особи, які досягли 15 років.
Ще один виняток – це працевлаштування учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними 14 років за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.
Законодавством не передбачена форма надання згоди одного з батьків або особи, яка їх замінює, на працевлаштування неповнолітнього. На практиці вони подають роботодавцеві заяву, у якій просять прийняти на певну посаду неповнолітнього.
При прийнятті на роботу неповнолітніх потрібно зважати на таке:
Усі працівники віком до 21 року повинні щорічно проходити обов’язкові медичні огляди (ст. 191 Кодексу законів про працю). Згідно зі ст. 17 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному відборі, а також щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. Порядок проведення медичних оглядів таких працівників затверджений наказом МОЗ від 21.05.2007 р. № 246.
Заборонено:
Тривалість робочого часу
Відповідно до статті 50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Однак для неповнолітніх ця цифра буде меншою і залежатиме вона від віку працівника. Так, у віці 16-18 років вона становитиме не більше 36 годин на тиждень, а у віці 15- 16 років – 24 години на тиждень (ст. 51 КЗпП). Що стосується учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, то вона не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої для осіб відповідного віку.
Право на відпустку
Тривалістю 31 календарний день та надається у зручний неповнолітньому час.
Оплата праці
Слід відзначити, що при скороченій тривалості щоденної роботи заробітна плата неповнолітнім працівникам виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи (стаття 194 КЗпП).
Водночас оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Порядок звільнення неповнолітніх
Звільнення працівників, молодших 18 років, за ініціативою роботодавця має свої особливості. Таке звільнення в принципі допускається, проте, крім дотримання загального порядку звільнення, роботодавцеві необхідно отримати згоду районної чи міської служби у справах дітей. А якщо йдеться про звільнення за підставами, зазначеними в п. 1, 2 та 6 ст. 40 Кодексу законів про працю, то звільнити неповнолітнього можна тільки у виняткових випадках і лише з подальшим працевлаштуванням. Наприклад, посада, яку обіймає неповнолітній, потрапляє під скорочення. Звільнити такого співробітника на підставі п. 1 роботодавець може з відома служби у справах дітей і лише за умови, що звільнений співробітник буде працевлаштований.